умовити
Смотреть что такое "умовити" в других словарях:
умовити — див. умовляти … Словник синонімів української мови
умовити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
умовити — мовлю, виш, Рс. Див. умовляти … Словник лемківскої говірки
загітувати — у/ю, у/єш, док., перех. Вдаючись до агітації, заохотити, умовити до дії, участі в чому небудь … Український тлумачний словник
зламувати — ую, уєш, недок., рідко, злама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи що небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, шматки від чого небудь; розламувати. || Порушувати частково або повністю цілість кістки, кісток. || тільки док.… … Український тлумачний словник
піддатливий — а, е. 1) Який легко змінює форму, деформується під дією чого небудь або має властивість так змінюватися. || Який легко, не чинячи опору, піддається дії чого небудь. 2) перен. Який легко йде на поступки, якого легко умовити, на якого легко… … Український тлумачний словник
посватати — аю, аєш, док., перех. 1) Звернутися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи згоди на одруження з їхньою дочкою. || Самому запропонувати себе в чоловіки дівчині, жінці. 2) кому, за кого. Знайти для… … Український тлумачний словник
уєднати — а/ю, а/єш, док., перех., діал. Умовити, переконати … Український тлумачний словник
укландати — аю, аєш, док., перех., діал. 1) Убити. || Розірвати (про звіра). 2) перен. Умовити … Український тлумачний словник
умовлений — (вмо/влений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до умовити. || умо/влено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Такий, про якого умовилися заздалегідь. || Відомий, зрозумілий тільки тим, хто умовився; умовний … Український тлумачний словник
